Звіт про управління ПрАТ «АК «Київводоканал» за 2018 рік

РОЗДІЛ 1 Організаційна структура ПрАТ «АК «Київводоканал»

Київводоканал – найстаріше і найпотужніше водопостачальне підприємство України та одне з найбільших у Європі.

Вода з трьох джерел – Дніпра, Десни та артезіанських свердловин – піднімається на Дніпровську та Деснянську станції, де відбуваються складні технологічні процеси її обробки.

На стадії водопідготовки вода з річкової переробляється на питну та транспортується до споживачів, а потім каналізаційні стоки проходять очистку та скидаються у Дніпро.

Київводоканал контролює якість та склад води на кожному етапі циклу. Щодня відбирається та аналізується близько 1000 проб.

На даний час організаційна структура Товариства складається з 13 департаментів, 10 відокремлених управлінь та 1 дирекції.

Склад відокремлених структурних підрозділів ПрАТ «АК «Київводоканал»

1. Департамент експлуатації водопровідного господарства

Задоволення суспільних потреб споживачів у водопостачанні, забезпечення оптимальних режимів подачі, транспортування і розподілу питної води, забезпечення безперебійної і економічної роботи систем водопостачання міста, надійної технічної експлуатації споруд, устаткування та мереж водопостачання.

2. Департамент експлуатації каналізаційного господарства

Задоволення суспільних потреб споживачів у водовідведенні: відведення і очистка стічних вод, забезпечення виконання природоохоронних та санітарно-гігієнічних заходів та норм, забезпечення оптимальних режимів роботи насосних станцій, споруд і каналізаційних мереж.

3. Технічний департамент

Експлуатація, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, будівельної техніки, засобів зв'язку, систем антикорозійного захисту підземних споруд і комунікацій. Проведення капітальних та поточних ремонтів механічного й енергетичного устаткування. Ремонт та перевірка контрольно-вимірювальних приладів.

4. Розрахунковий департамент

Ведення розрахунків з абонентами за послуги водопостачання та водовідведення, укладання договорів з абонентами, збір платежів за надані послуги. Встановлення ремонт та подання на повірку приладів обліку.

5. Департамент екологічного нагляду

Здійснення інспекційно-лабораторного контролю за дотриманням підприємствами та організаціями вимог «Правил приймання виробничих стічних вод у міську каналізацію», встановлення лімітів вдокористування підприємствам і організаціям міста, контроль за їх дотриманням.

6. Управління капітального будівництва

Виступає замовником будівництва водопровідно-каналізаційних споруд і об'єктів господарського і соціально-побутового значення.

7. Дирекція по реконструкції Бортницької станції аерації

Забезпечення реконструкції споруд та об`єктів Бортницької станції аерації, введення в дію цих об`єктів.

 

РОЗДІЛ 2. Результати діяльності

ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснює свою діяльність за допомогою об’єктів централізованого водопостачання та водовідведення, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва і транспортування питної води, а також відведення і очищення стічних вод, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва і перебувають у володінні та користуванні Товариства відповідно Угоди про передачу в управління ПрАТ «АК «Київводоканал» майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Києва

ПрАТ «АК «Київводоканал» забезпечує споживачів міста Києва послугами централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до отриманої ліцензії, проводить ремонти, експлуатацію та обслуговування як власних основних фондів, так і майна комунальної власності м. Києва. Крім цього, Товариство надає послуги з водовідведення містам Київської області (Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Гнідин, Щасливе, Чабани, Коцюбинське, Софіївська та Петропавлівська Борщагівка, Зазим’я, Чайки, Горенка).

Станом на 01.01.2019 на балансі ПрАТ «АК «Київводоканал» обліковуються основні засоби первісною вартістю 18 334,8 млн грн, з них основні фонди 16 027,3 млн грн, у т. ч. переданих в управління ПрАТ «АК «Київводоканал» територіальною громадою міста Києва 15 247,5 млн грн.

Cтупінь зносу основних фондів у цілому по Товариству становить 76 %, що вимагає наявності значних фінансових та трудових ресурсів для підтримання їх у робочому стані.

Загальна довжина водопровідних мереж, які знаходяться у оперативному управлінні ПрАТ «АК «Київводоканал» - 4 269,65 км, з них частка ветхих та аварійних – 45 %.

Із загальної кількості каналізаційних мереж 2 700,96 км – частка ветхих і аварійних становить 31 %.

Обсяги реалізації послуг у 2018 році у порівнянні з обсягами реалізації централізованого водопостачання та водовідведення у 2017 році, зменшилися на 5 % по воді та 1 % по стоках.

Головний принцип роботи підприємства – оплата абонентами тільки  фактично спожитих послуг(а це близько 77 % від усього об’єму води, поданої у міську мережу).

Масове встановлення квартирних приладів обліку призвело до більш економного та раціонального використання води, недопущення її витікання із сантехнічного обладнання квартир. Крім того, у 2018 році спостерігається зменшення обсягів реалізації холодної води для виготовлення гарячої води. Такі заходи сприяють економії води, що відповідає політиці підприємства – дбайливому ставленню до ресурсів.

За 2018 рік від надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення збитки склали 15,2 млн грн, а по іншій діяльності – прибуток у розмірі 73,2 млн грн. Таким чином фінансовим результатом від операційної діяльності Товариства за 2018 рік є прибуток у розмірі 58,0 млн грн. Чистий дохід від реалізації робіт та послуг на 9 % більше ніж у попередньому році.

Наявність збитків від основного виду діяльності Товариства у розмірі 15,2 млн грн спричинена низкою негативних факторів:

- відсутня практика синхронного перегляду тарифів на комунальні послуги, оскільки виробнича діяльність Товариства напряму залежить від цін на енергоносії;

- несвоєчасне встановлення тарифів на водопостачання та водовідведення не з 01.01.2018, а лише з кінця червня 2018 року.

Тарифи були встановлені з 28.06.2018 року. При цьому:

- в тарифі, діючому до червня 2018 року врахована ціна на електроенергію квітня     2017 року,

-  в тарифі з червня 2018 врахована ціна на електроенергію жовтня 2017 року.

Як наслідок, у Товариства було відсутнє джерело фінансування на 100%-ву оплату за спожиту електроенергію.

Крім того, зростання цін на матеріали для очистки води та стоків призвело до збільшення фактичних витрат без наявних в тарифі джерел фінансування на 21%

Зміни у податковому законодавстві призвели до збільшення податкового навантаження на Товариство на 6% без наявних в тарифі джерел фінансування.

Дебіторська та кредиторська заборгованість

Дебіторська заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення становить 1 075,6 млн грн. Найбільшу частку складає борг житлового сектору – 83 %.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги дорівнює 400,5 млн грн, у т. ч. розрахунки за:

- матеріали                                           -   37,6 млн грн;

- виконані підрядні роботи              -   21,2 тис. грн;

- придбані основні засоби               -   34,7 млн грн;

-  за надані послуги                            - 306,4 млн грн;

у т. ч. за спожиту електроенергі      - 230,1 млн грн.

Для покращення стану розрахунків населення за спожиті послуги Товариство постійно вживає такі заходи:

- надіслано 48 727 СМС-повідомлень боржникам про необхідність сплати існуючої заборгованості до кінця розрахункового місяця;

- доставлено 154 552 попередження про наявність боргу з вимогою погасити борг або укласти договір про реструктуризацію;

- у 1691 будинку розміщено списки квартир, за якими обліковується заборгованість за спожиті послуги;

- у  72 059 квартирах споживачів здійснено контрольне зняття показників;

- укладено 42 078 договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

- укладено  325 договорів реструктуризації заборгованості;

- встановлено 13 946 антимагнітних пломб на засобах обліку води у квартирах, де виявлено малий об’єм споживання та велику кількість осіб, які проживають у цих помешканнях;

236 юридичних осіб відключено за порушення та бездоговірне водоспоживання;

549 юридичних осіб відключено за борги;

- складено 130 порушень;

50 абонентів приватного сектору відключено за борги;

28 споживачів – фізичних осіб відключено за борги;

- по кожному району м. Києва формуються списки боржників з оплати за послуги з централізованого постачання холодної води та відведення холодної і гарячої води, які розміщуються на сайті Товариства;

Водночас, повідомляємо, що заборгованість ПрАТ «АК Київводоканал» перед ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за спожиту активну електричну енергію, що залишилась на 01.01.2019 у розмірі 228 млн. грн. реструктуризована до кінця  2019 року згідно затвердженого графіку із щомісячними платежами.

 

РОЗДІЛ 3. Ліквідність та зобов'язання

За 2018 рік Показники ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності ПрАТ «АК «Київводоканал» мають наступні значення.

Назва показника

Розрахунок показника, тис. грн.

Значення показника

Нормативне значення

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

13 298/837 363

0,016

> 0

збільшення

2. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)

678 434/837 363

0,8

> 1

3. Коефіцієнт швидкої ліквідності

588 845/837 363

0,7

0,6 – 0,8

4. Коефіцієнт платоспроможності

463 447/6 908 934

0,067

> 0,5

5. Коефіцієнт оборотності активів

2 442 828/6 908 934

0,35

>0,1

збільшення

Інтерпретація отриманих показників.

  • Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина короткострокових зобов`язань може бути сплачена терміново. Грошова платоспроможність Товариства станом на 31.12.2018 року становить 0,016 (нормативне значення – більше 0).
  • Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань Підприємства та показує достатність ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнту більше 1. На кінець звітного періоду коефіцієнт покриття становить 0,8.
  • Коефіцієнт швидкої ліквідності показує наскільки найбільш термінові зобов’язання покриті ліквідними активами. На кінець звітного періоду коефіцієнт становить 0,7 (нормативне значення 0,6-0,8).
  • Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання активів з точки зору об’єму реалізації, вказуючи скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. На кінець звітного періоду коефіцієнт оборотності активів складає 0,35 (нормативне значення – більше 0,1).

 

РОЗДІЛ 4. Екологічні аспекти

 

Стан навколишнього природного середовища за сучасних умов розвитку міста є визначним фактором життєзабезпечення

З метою попередження та недопущення погіршення стану довкілля необхідно проводити оцінку господарської діяльності на предмет впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я  людей.

Основними напрямками забруднення навколишнього природного середовища є:

- забруднення атмосферного повітря;

- забруднення  водних ресурсів;

- забруднення ґрунтів;

- утворення відходів.

Атмосферне повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюються виробничими підрозділами ПрАТ «АК» Київводоканал» згідно з дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у кількості 47 одиниць, в т.ч.:

-  Департамент експлуатації водопровідного господарства – 16 од.

- Бортницька станція аерації – 1 од.

- Департамент експлуанатії каналізаційного господарства – 30 од.

Водні ресурси.

Основною функцією Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» є виробництво питної води, що відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Київ забезпечується питною водою з трьох джерел водопостачання – річок Дніпро, Десна та підземних водоносних горизонтів. Артезіанський водопровід експлуатує свердловини сеноман-келовейського та середньоюрського водоносних горизонтів, глибиною від 90 до 340 м.

Спостерігається тенденція до погіршення якості води поверхневих джерел водопостачання міста за рахунок як антропогенного, так і природного забруднення.

Забруднення природного походження насамперед повʼязано з тим, що води річок Дніпра та Десни формуються в північних районах українського і білоруського Полісся, яке є потужним джерелами надходження органічних речовин природного походження.

Хімізація сільського господарства, забудова прибережних територій, екологічні негаразди призвели до забруднення річок великою кількістю неочищених і недостатньо очищених стічних вод.

Якість поверхневих вод значно коливається впродовж року. Спостерігається погіршення якості дніпровської та деснянської води за бактеріологічними та фізико-хімічними показниками у весняно-літній період.

На відміну від поверхневих джерел підземні води захищені від забруднення. Водопостачання з артезіанських свердловин є альтернативним при критичному забрудненні відкритих (поверхневих) джерел як природного характеру, так і через техногенну діяльність людини

Загальна проектна потужність господарсько-питного водопроводу м. Києва складає 2100 тис. м/ добу, у т.ч. з Дніпровської водопровідної станції – 600 тис. м/ добу, з Деснянської водопровідної станції – 1080 тис. м3/добу, з артезіанського водопроводу – 420 тис. м3/добу.

Фактичні обсяги за 2018 рік:

№ з/п

Підрозділ

Піднято води,

тис. м3

Подано води

в мережу, тис. м3

1.

Дніпровська водопровідна станція

67873,0

62657,9

2.

Деснянська водопровідна станція

172188,1

158855,3

 

Вода забирається з поверхневих джерел - рр. Дніпро та Десна та очищується на водопровідних станціях Технологія очистки   води включає обробку води з послідуючим відстоюванням та фільтруванням. В результаті очищення утворюється осад.

Очисні споруди Бортницької станції аерації були запроектовані в 50-х роках минулого століття. За існуючими на той час нормами, розрахунок проводився з метою забезпечення в очищеній стічній воді нормативних концентрацій забруднюючих речовин тільки за 3 показниками – завислі речовини, БСК20 (біологічне споживання кисню) та вміст розчиненого кисню. Фактично, очисні споруди повинні були видаляти із стічних вод тільки нерозчинені речовини та органічні забруднення. Всі блоки очистки стічних вод мають однакові технологічні схеми.

З 1965 року, коли був запущений в роботу I блок очисних споруд, і до сьогоднішнього дня ніяких суттєвих змін в технологічні схеми очистки стічних вод не вносилося.

На сьогодні, згідно з діючою Постановою Кабінету Міністрів України № 465 от 25 березня 1999 року визначені значення 3-х основних показників, по яких повинна контролюватися якість очищених стічних вод – завислі речовини, БСК5 та ХСК (хімічне споживання кисню). Інші показники якості визначаються місцевими екологічними органами у відповідності з існуючими вимогами та гранично-допустимими концентраціями (ГДК) речовин у водоймищах.

Наразі, для Бортницької станції аерації визначено 13 основних показників якості (завислі речовини, мінералізація, хлориди, сульфати, БСК5, ХСК, фосфати, азот амонійний, нітрити, нітрати, залізо, нафтопродукти, СПАР (поверхнево-активні речовини) та 10 затверджених властивостей стічних вод (запах, температура та інше). Показники визначені нормативами гранично допустимого скиду (ГДС) та тимчасово погодженого скиду (ТПС) речовин у Канівське водосховище із зворотними водами Бортницької станції аерації, які входять до складу Дозволу № УКР-618-КіЄ на спеціальне водокористування для ПрАТ "АК "Київводоканал" (затверджені начальником Управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА) і узгоджені начальником Головного Управління Держпродспоживслужби в м. Києві з терміном дії – з 02.06.2017 року до 02.06.2020 року)

Таким чином, найголовнішим завданням на сьогодні є впровадження проекту повної реконструкції станції з заміною технологічних споруд очистки стічних вод на сучасні та впровадженням нової технологічної лінії обробки та утилізації осадів стічних вод. В разі неприйняття термінових заходів, ситуація буде ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу.

ПрАТ "АК "Київводоканал", виступає Замовником по проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод та будівництва технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації" (далі – Проект), що реалізується  відповідно до норм Закону України  "Про ратифікацію Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації Проекту" від 26 вересня 2015 року №664-VIII.

Станом на сьогодні, вже повністю завершено розробку проектної документації стадії "Проект" і "Робоча Документація", та розпочата тендерна процедура міжнародних відкритих торгів на закупівлю робіт (вибору генеральної підрядної організації) по Проекту. Орієнтовний строк початку основного етапу робіт – початок 2020 року, завершення – 2025 рік.

Проектом передбачено використання сучасних та ефективних технологічних схем очистки стічних вод, які мають широке впровадження на очисних спорудах великих міст Європи та світу.

З метою запобігання псування обладнання систем водовідведення та  безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів і гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє природне середовище розроблені Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення від 01.12.2017 №316, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 №56/31508. 

Для забезпечення контролю якості за скиданням стічних вод до міської каналізаційної мережі м. Києва на місцевому рівні розробляються «Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва» (далі – Правила).

Департамент екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – ДЕН) при виконанні своїх функцій, керується місцевими Правилами та постійно виявляє випадки, коли абоненти (підприємства різних галузей промисловості та різних видів діяльності) скидають у міську каналізацію жири, відпрацьовані нафтопродукти, інші заборонені до скиду речовини, допускають значні перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що іноді призводить до зупинення роботи каналізаційних насосних станцій.

 

Для покращення навколишнього природного середовища міста Києва підприємства повинні встановлювати локальні очисні споруди. В 2018 році встановлено 1531 ЛОС.

Постійні засмічення та пориви колекторів, які виникають  через недотримання підприємствами правил приймання стічних вод, стають причиною виливу   на поверхню стоків, у складі яких шкідливі та небезпечні речовини  для життя людини і навколишнього природного середовища, що може спричинити несприятливу санітарно-епідемічну ситуації в м. Києві.

В останні десятиріччя в стічних водах, що надходять на очистку, концентрації сполук азоту та фосфору різко зросли. Якщо, в середині 90-х років минулого століття вони становили 15-20 мг/л (по азоту амонійному) та 6-8 мг/л (по фосфатах), то на сьогоднішній день вказані показники сягають 50 та 30 мг/л, відповідно.

Рік

Найменування забруднюючих речовин

Кількість перевищеннь ДК

2018

Азот амонійний

1023

Фосфати

1215

ХСК

804

Завислі речовини

488

Основними причинами зростання азоту амонійного та фосфатів є зменшення водоспоживання, широке використання в побуті та різних галузях промисловості синтетичних  фосфатовмістних миючих засобів, відсутність на промислових підприємствах локальних очисних споруд та інші фактори.

При цьому необхідно зазначити, що на існуючих очисних спорудах станції нормована орієнтовна ефективність видалення азоту амонійного становить не більше 40-50 %, а фосфатів взагалі лише 10-20 %. 

 Місцеві Правила  приймання є обов'язковими для всіх Підприємств,  яким Водоканал  надає послуги з водовідведення. У  місцевих  Правилах приймання  конкретизується порядок контролю за скиданням стічних вод (відбір проб стічних вод , порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб).

Отже, запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення рівня безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств залежить від успішності співпраці та порозуміння виробників, споживачів та органів місцевого самоврядування.

Надра

ДЕВГ ПрАТ «АК «Київводоканал» експлуатує підземні водоносні горизонти на підставі п’яти спеціальних дозволів на користування надрами від 28.10.2002 року №№ 2798, 2799, 2800, 2801, 2802 та проводить забір води з сеноман-келовейського та середньоюрського водоносних горизонтів згідно з дозволом на спеціальне водокористування № Укр-618-Кіє для ПрАТ «АК «Київводоканал» від 02.06. 2017 року.

На балансі ПрАТ «АК «Київводоканал» перебуває 363 артезіанські свердловини.

За 2018 рік було піднято 22804,8 тис.м3 підземних вод, подано в мережу – 22604,6 тис.м3.

Контроль за якістю води артезіанських свердловин здійснюється відповідно до нормативних вимог  ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Відходи

Від основного виробництва та допоміжних цехів  ПрАТ «АК»Київводоканал» утворюються відходи виробництва та побутові відходи І, ІІІ та ІV класів небезпеки. Утворені відходи тимчасово зберігаються на території  підрозділів Товариства згідно з вимогами чинного законодавства. Відходи передаються підприємствам, що займаються збиранням, утилізацією чи переробкою відходів згідно з укладеними договорами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18. Лютого 2016р. № 118, для об’єктів на яких утворення відходів не перевищує 1000 тонн/рік, щорічно розробляються Декларації про відходи затверджені Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): Цех насосних станцій « Північний» та Район експлуатації каналізаційних мереж №4.

 Заходи з охорони довкілля

Постійне підвищення вимог до збереження навколишнього природного середовища та екосистеми р. Дніпра потребує якнайшвидшого вирішення  питання скиду, обробки та утилізації осадів водопровідних споруд Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій.

Для досягнення нормативів ГДС та недопущення забруднення річки Дніпро в проекті Фінансового плану довгострокової інвестиційної програми на 2019 – 2021 роки Управління капітального будівництва ПрАТ «АК «Київводоканал» передбачено наступні заходи:

-  «Реконструкція Дніпровської водопровідної станції з впровадженням технології очистки промивних вод, за адресою вул. Дніпроводська, 1а в Оболонському районі міста Києва»;

-  «Реконструкція Деснянської водопровідної станції з впровадженням технології очистки промивних вод, за адресою вул. просп. А. Навої, 1 у Дніпровському районі міста Києва».

Розвиток інженерної інфраструктури міста Києва спрямований на захист та збереження природного середовища.

Реконструкція Бортницької станції аерації, споруд очистки стічних каналізаційних вод, реконструкція існуючих каналізаційних колекторів, в тому числі з використанням новітніх технологій, будівництва технологічної лінії по обробці та утилізації осадів дозволять забезпечити більш надійне та безпечне водовідведення міста та очистку стічних вод.

Шляхи вирішення  екологічних проблем, а саме скид забруднюючих речовин без перевищень допустимих концентрацій до міської каналізаційної мережі.

З метою поліпшення екологічного стану каналізаційних мереж та очисних споруд необхідно здійснювати невідкладні заходи, а саме:

- Удосконалення нормативно-правової та еколого-економічної бази з метою поліпшення якісного стану водних об’єктів;

- Забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими, раціональне використання та широке впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного господарства;

- Скорочення обсягів водоспоживання із впровадженням сучасних водозберігаючих технологій;

- Зниження вмісту у стічних водах біогенних речовин, нафтопродуктів, пестицидів, іонів важких металів, радіонуклідів та інших шкідливих речовин;

- Використання в промисловості оборотної і повторно - використовуваної води на рівні 90-92% загального обсягу води, що споживається промисловими підприємствами.

- Заборонити мийні засоби з фосфатами. Зробити норми скидів суворішими.

Раціональне використання води

В процесі виробництва і подачі питної води, а також збору і очищення стічних вод неминуче виникають технологічні витрати, пов’язані з експлуатацією споруд і обладнання, проведенням планових дезінфекцій тощо. Крім того, під час транспортування води також виникають певні її втрати, зумовлені ліквідацією аварій, схованими витоками та недоліками існуючої системи обліку.

Визначення рівня технологічних витрат води та їх втрат, а також їх нормування відноситься до важливих задач. На сьогоднішній день згідно чинного законодавства України втрати і витрати води нормуються за розрахунковим методом. Тобто, згідно із діючим нормативним документом (Порядком) розраховуються відповідні нормативи, які затверджуються і використовуються у всіх подальших розрахунках.

На теперішній час чинним нормативним документом щодо розрахунку нормативу втрат і витрат води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства є «Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення», затверджений  наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 №179 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення».

На виконання вимог Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» для оцінки та забезпечення раціонального використання води ПрАТ «АК «Київводоканал» розроблено індивідуальні поточні технологічні нормативи використання питної води.

Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води ПрАТ «АК «Київводоканал» затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 № 469 та встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 11.07.2017 № 904. В них визначено дозволені максимальні рівні технологічних витрат питної води та витоків і необлікованих втрат питної води для підприємства.

За 2018 рік фактичні обсяги витрат води на технологічні потреби та втрати питної води до ІІ підйому у водопровідному господарстві становили 7,13% від обсягів піднятої води  при нормативі 11,62%. Витрати питної води на технологічні потреби водопровідного та каналізаційного господарства Товариства після ІІ підйому становили  0,75% від обсягів піднятої води  при нормативі 2,14%., втрати питної води – 22,10% від обсягів піднятої води при нормативі 26,91%.

Скорочення втрат питної води є важливим завданням для підприємства. Впровадження заходів по встановленню регуляторів тиску води у мережах, відпрацюванню гідравлічних режимів роботи водопровідних мереж, встановленню сучасного енергозберігаючого насосного обладнання на водопровідних насосних станціях з частотним регулюванням обертів електродвигунів, заміна амортизованих водопровідних мереж сприяють зменшенню втрат питної води з системи подачі і розподілу води.

Споживання електроенергії

Тривалий час спостерігається тенденція зменшення обсягів подачі питної води в мережі та обсягів транспортування та очищення стічної води, за рахунок чого продовжується зменшення споживання електроенергії та природного газу у Товаристві.

Економія електроенергії також відбувається за рахунок заміни та модернізації обладнання:

- За 2018 рік на насосних станціях було замінено 390 застарілих газорозрядних ламп на сучасні високоефективні світлодіодні лампи, в результаті чого відбулося зниження витрат електроенергії  на 123 тис.кВт·год (271 тис. грн.).

- Оптимізація режиму роботи насосного обладнання на насосних стаціях призвела до зниження витрат електроенергії на 635 тис. кВт·год (1,4 млн. грн).

- Зменшення використання природного газу за рахунок застосування біогазу на Бортницькій станції аерації принесло економію в 2,69 млн. м3, (39,6 млн. грн)

 

Фактичне споживання ПЕР

2016

2017

2018

Електроенергія, тис кВт*год

308 391,663

302 662,950

301 402,693

Теплоенергія, Гкал

18 137

13 921

16 121

Природний газ, млн м3

3,390

3,309

3,141

            Охорона навколишнього природного середовища це важливе соціально-економічне завдання, оскільки мова йде про добробут людей і дбайливе відношення до природи, як до національного багатства нашої країни

Заходи з охорони довкілля щодо зменшення негативного впливу об’єктів каналізації на навколишнє природне середовище, є пріоритетами в діяльності ПрАТ «АК «Київводоканал»

 

РОЗДІЛ 5 Соціальні аспекти та кадрова політика

- Загальна кількість працівників та частка жінок

Загальна кількість працівників станом на 01.01.2019р. становить 6357 осіб, з них жінок – 2659 осіб; станом на 01.01.2018р. загальна кількість працівників становила – 6519 осіб, з них жінок – 2670 осіб.

Освітній рівень працівників становить:

Повну вищу освіту мають 1800 осіб; базову вищу – 163 особи; неповну вищу – 1090 осіб; професійно-технічну – 835 осіб; повну загальну середню – 2245 осіб; базову середню - 220 осіб; початкову загальну – 4 особи.

- Навчання та освіта персоналу

У відповідності до чинного законодавства України та у відповідності до програм навчання  працівників, в Товаристві систематично здійснюється робота по навчанню та розвитку персоналу. Зокрема, у 2017 році: проведено навчання та підвищення кваліфікації персоналу різних категорій персоналу – 1326 осіб, у 2018 році – 1566 осіб.

Підвищено кваліфікаційні розряди робітникам в т.ч. за результатами навчання в 2017 році - 219 особам, у 2018 році – 172 особам.

Витрати на навчання у 2017 році  становили – 1 069,1 тис. грн, у 2018 році – 2 094, 9 тис. грн.

- Заохочення (мотивація ) працівників

За сумлінне виконання обов’язків, ініціативу, тривалу і бездоганну роботу, значні трудові досягнення  в Товаристві застосовуються такі заходи заохочення: оголошення подяки, нагородження почесною грамотою, відзнакою «Заслужений працівник ПрАТ «АК «Київводоканал». Зокрема, в 2017 році до заохочення вищезазначеними нагородами було представлено – 338 осіб; в 2018 році – 199 осіб.

- Інше 

 Здійснено страхування робітників за кошти Товариства  у 2017 році –  4553 осіб, у 2018 році – 4418 осіб.     

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Звіт про стан охорони праці та травматизму по

ПрАТ «АК «Київводоканал» за 2018 рік.

     

№ з/п

Найменування

За  2018р. 

1.

Кількість працюючих всього:

6357

у т.ч. жінок

2659

2.

Кількість потерпілих від нещасних випадків

 

на виробництві

4

3.

Кількість потерпілих від нещасних випадків

 

не пов'язаних з виробництвом

173

4.

Витрати на заходи з охорони праці з усіх джерел фінансування (грн)

 -

5.

Заходи поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, їх виконання

Розроблені та виконуються

6.

Наявність у колдоговорі розділу "Охорона праці"

Наявний

7.

Проведення навчання та перевірки знань охорони праці (кількість атестованих всього) :

3592

 -  у т.ч. посадових осіб

424

 - по професіям, пов'язаних з підвищеною небезпекою

3168

8.

Проведення нарад, оперативного контролю (всього) :

 

 - щотижневих

269

 - щомісячних

122

9.

Укількість проведених семінарів з охорони праці

1

10.

Кількість уразливих місць, які не відповідають безпечним умовам праці

 -

11.

Розроблено та переглянуто інструкцій (всього):

182

 - у т.ч. з охорони праці

152

 - посадових

30

12.

Кількість проведених перевірок в структурних підрозділах з питань охорони праці

474

13.

Кількість працівників, яким поліпшено умови праці

 -

14.

Кількість проведених медоглядів

2218

15.

Забезпеченість працюючих спецодягом, спецвзуттям, ЗІЗ (%)

100%

16.

Кількість працівників, які виконують роботу з підвищеною небезпекою

3409

17.

Кількість працюючих у шкідливих умовах праці

3045

18.

Кількість робочих місць, які підлягають атестації:

121

 - з них атестовано

12

19.

Наявність системи управління охорони праці (положення та номер наказу про затвердження)

Наявна

20.

Створення комісії з охорони праці

Створено

21.

Функціонування кабінету по охороні праці

Функціонує

22.

Кількість придбаної нормативно-технічної документації та літератури з охорони праці

213

23.

Наявність служби з охорони праці (кількість працівників)

22

24.

Наявність служби з нагляду за будівлями і спорудами

8

25.

Кількість виробничих будівель та споруд, (всього)

1117

 - у т.ч. потребують ремонту

456

 - потребують виведення з експлуатації

 -

26.

Кількість об'єктів на яких:

 

 - проведено паспортизацію

166

 - проведено обстеження

470

 - складено реєстр будівель

 -

27.

Наявність машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів інших засобів (одиниць) в т.ч.

13974

 - потребують ремонту

872

 - потребують виведення з експлуатації

54

28.

Проведення паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць, підприємств та вжитих заходів щодо приведення їх у відповідність до нормативно-правових актів з охорони праці

Проводяться санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу на робочих місцях

 

РОЗДІЛ 6. Ризики

ISO 9001:2015 «Системи управління якістю»

Управління ризиками передбачено через систему управління якістю міжнародному стандарту ISO 9001:2015. Це найпопулярніший в світі стандарт, на базі якого створюється система менеджменту якості на підприємстві, а потім проводиться її сертифікація. У 2018 році Підприємство отримано сертифікат відповідності на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги».

Управління ризиками   

Управління ризиками є невід’ємною частиною діяльності ПрАТ «АК «Київводоканал»  і спрямоване на досягнення його стратегічних цілей. Одним з найважливіших завдань Товариства  є прогнозування, виявлення та оцінювання ризиків, які можуть впливати на його діяльність у коротко- та довготривалій перспективі та реалізацію його Стратегії. Відповідальність за ризики та управління ними у Товаристві на сьогодні розподілена між усіма департаментами, відбувається у робочому порядку і належить до сфери діяльності тих осіб, які відповідають за досягнення цілей, пов’язаних з цими ризиками. У найближчій перспективі планується створення організаційної одиниці, відповідальної за даний напрямок роботи. Оцінка ризиків забезпечує стабільну діяльність підприємства.

Одним з основних компонентів ефективного управління ризиками є оцінка впливу. Ключовим інструментом оцінки впливу та вірогідності виникнення ризиків є метрика (карта) оцінки ризиків, яка дозволяє виявляти ступінь впливу ризиків, здійснювати відповідне управління ними, класифікувати наслідки.

У 2018 році у Товаристві продовжували систематично аналізувати ризики, вдосконалювали процеси, необхідні для попередження ризиків та мінімізації їх наслідків. У 2019 році планується  продовжити роботу з розвитку ефективної системи управління ризиками.

Система управління ризиками

Система управління ризиками – надійний інструмент контролю досягнення поставлених перед Товариством цілей. Вона передбачає виявлення та попередження можливих ризиків, мінімізацію наслідків у разі їх виникнення, планування заходів зі зменшення ризиків, аналіз ефективності реалізованих заходів, вироблення механізмів контролю. При цьому дуже важливим є максимальне охоплення всіх видів ризиків.

Основні цілі системи управління ризикамиПрАТ «ПрАТ «АК «Київводоканал»

  • забезпечення сталого розвитку Товариства в рамках реалізації його Стратегії;
  • збереження фінансової надійності, підвищення ефективності роботи Товариства, своєчасна адаптація його до змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі;
  • підвищення ефективності стратегічного планування з урахуванням та попередженням можливих ризиків.

Принципи побудови і функціонування системи управління ризиками:

  • Охоплення всіх видів діяльності (запровадження системи управління ризиками у всі сфери діяльності ПрАТ «АК «Київводоканал». Збалансованість (об’єктивний баланс критеріїв при ухваленні рішень щодо способів впливу на ризики: вибір між ймовірними втратами та можливостями, між витратами на управління ризиком та можливими втратами при реалізації ризиків);
  • Інформованість (управління ризиками супроводжується наявністю актуальної та достовірної інформації);
  • Комплексність (виявлення факторів та об’єктів ризиків на основі всебічного аналізу всіх бізнес-процесів, дотримання принципів єдності методологічних підходів до вирішення задач з оцінки та управління ризиками);
  • Безперервність функціонування (процес управління ризиками здійснюється на постійній основі);
  • Своєчасність (виконання процедур управління ризиками у призначений для цього час).

Методи управління ризиками:

В умовах впливу різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів ризиків використовуються різні способи їх зниження. Можливе виникнення ризиків необхідно постійно контролювати та докладати максимум зусиль для їх нейтралізації.

Для цього застосовуються методи управління ризиками. Кожен з методів пропонує конкретні шляхи вирішення для «ризикових» ситуацій.

Метод ухиляння (уникнення) від ризиків:

  • відмова від кроків, реалізація яких може призвести до появи негативних наслідків, серед них відмова від ненадійних партнерів, ризикованих проектів, господарських ризиків, звільнення некомпетентних працівників та ін.;

Метод зниження (скорочення) ризиків:

  • розробка заходів з контролю та зниження негативних наслідків ризиків, серед них диференціація, дублювання важливих об’єктів, що підлягають ризику та ін.;

Метод передачі ризиків:

  • передача відповідальності за ризик на інші суб’єкти, зокрема страхування, аутсорсинг та ін.;

Метод прийняття ризиків на себе:

  • готовність покрити можливі збитки власним коштом;

Метод локалізації ризиків:

  • використовується тоді, коли вдається чітко й конкретно виявити джерела ризику.

Процес управління ризиками

            Управління ризиками не може бути сукупністю миттєвих дій. Це цілий комплекс спрямованих заходів, який передбачає кілька процедур:

  • ідентифікація ризиків, тобто процес виявлення ризиків на всіх рівнях управління, розпізнавання джерел ризиків, їх причин та можливих наслідків;
  • проводиться регулярно з залученням якомога більшої кількості учасників;
  • якісна та кількісна оцінка ризиків - визначення рівня ризиків;
  • управління ризиками – системний процес розроблення, впровадження та перегляду методів ідентифікації, оцінки ризиків, реагування на ризики, зниження їх негативного впливу;
  • моніторинг і контроль ризиків – процес спостереження за ризиками, зокрема за їх рівнем, оцінка ефективності дій з мінімізації ризиків.

Засобами для внутрішнього страхування підприємницьких ризиків є створення та використання на підприємстві резервів (фондів), які створюються, регулюються обліковою політикою суб'єкта господарювання, галузевими стандартами та іншими нормативно-правовими актами.

          Резерви зобов'язань та відрахувань - це нефінансові зобов'язання, які визнаються, коли ПрАТ «АК «Київводоканал» має юридичне або конструктивне зобов'язання в результаті минулих подій, існує ймовірність, що для погашення такого зобов'язання потрібно буде вилучити ресурси, а суму цього зобов'язання можна розрахувати з достатнім рівнем точності. Коли існують декілька схожих зобов'язань, імовірність того, що для їх погашення знадобиться відтік грошових коштів, визначається для всього класу таких зобов'язань.

 У ПрАТ «АК «Київводоканал» до таких резервів станом на 31.12.2018 можна віднести наступні:

– резерв під очікувані кредитні збитки (резерв сумнівних боргів) – використовується для погашення безнадійної заборгованості;

– резерв майбутніх витрат (і платежів);

– резерви соціальної спрямованості (резерв забезпечення виплат персоналу) – створюються для виплати відпусток, на випадок звільнення персоналу;

– резерви під знецінення запасів.

Спрощеним підходом до визнання очікуваних кредитних збитків є розрахунок очікуваних кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю з використанням матриці забезпечення. Залежно від ситуації Товариство використовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний історичний досвід кредитних збитків за торговельною та іншою дебіторською заборгованістю. Матриця забезпечення визначає ставки забезпечення (коефіцієнти збитку) залежно від кількості днів, що минули з моменту визнання торговельної дебіторської заборгованості простроченою з урахуванням ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань).

Забезпечення (резервмайбутніх платежів) визнається тільки якщо виконуються усі умови:

– компанія має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;

– ймовірно, що для виконання зобов'язання буде необхідним вибуття економічних вигід;

– можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Сума, визнана як забезпечення, має бути найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення існуючого зобов'язання на кінець звітного періоду, за вирахуванням суми очікуваного відшкодування.

При визначенні суми забезпечення Компанія враховує ризики та невизначеності, які неминуче пов'язані з багатьма подіями та обставинами, вплив вартості грошей у часі.

Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам.

Сума забезпечення витрат на виплату відпусток визначається за обліковою оцінкою грошових ресурсів, необхідних для погашення даного зобов'язання, на дату балансу та включається до складу витрат звітного періоду.

Забезпечення використовуються лише на відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені.

Поточні забезпечення та резерви під знецінення ПрАТ «АК «Київводоканал»

Забезпечення виплат персоналу 

Відповідно до вимог законодавства України Компанія зобов’язана оплачувати своїм працівникам щорічні відпустки, що розраховуються в залежності від кількості фактичного відпрацьованого часу.

На 31 грудня  2018 року зобов'язання Компанії перед своїми працівниками з оплати відпусток за період, який підлягає оплаті як відпустка, складають 36 475 тис. грн.

Забезпечення під виконання судових рішень 

У складі забезпечень під виконання судових рішень станом на 31 грудня 2018 року визнані штрафні санкції по судових справах в сумі 14 170 тис. грн. та інше в сумі                      1 796 тис. грн.

Резерви на покриття збитків під знецінення               

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги            692 871 тис. грн

Інша поточна дебіторська заборгованість                                     69 104 тис. грн

Запаси                                                                                                       12 420 тис. грн   

 

РОЗДІЛ 7. Дослідження та інновації

1. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.09.2018 № 1629 передбачено проведення протягом 2018-2019 років експериментального наукового дослідження «Впровадження системи захисту від кородування трубопроводів у водопровідних мережах житлового масиву Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (далі – Наукове дослідження), замовником якого визначено ПрАТ «АК «Київводоканал».

З метою підготовки до реалізації Наукового дослідження на замовлення ПрАТ «АК «Київводоканал» у 2018 році ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» було розроблено проекти технічного завдання, програми та методики проведення вказаного дослідження.

2.1. Протягом 2018 року Технічним департаментом ПрАТ «АК «Київводоканал» відповідно до Інвестиційної програми Товариства було придбано нову автотранспортну техніку в кількості 4 од. на заміну застарілої.

До того ж, протягом звітного року Технічним департаментом запроваджено діяльність лабораторії з нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки за п’ятьма напрямами.

2.2. Розрахунковим департаментом ПрАТ «АК «Київводоканал» виконується монтаж нових і заміна старих засобів обліку води на засоби класу «С» та з системою дистанційної передачі даних. Ці заходи виконуються за рахунок коштів споживачів послуг.   

3.  З метою удосконалення технологій обеззараження води, стічних вод і підготовки питної води протягом 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» проведено лабораторні дослідження, спрямовані на визначення ефективності нових реагентів, зокрема: засобу «Реагент комплексної дії «Акватон-10»; реагентів виробництва концерну VTA; реагенту «Валеус» для знезараження води; коагулянтів PACS і АСН.  

4. Для підвищення обізнаності працівників ПрАТ «АК «Київводоканал» про інноваційні технології, обладнання, устаткування, матеріали, призначені для застосування у водопровідно-каналізаційному господарстві, протягом 2018 року було організовано проведення 14 зустрічей фахівців Товариства з представниками установ, організацій, підприємств, компаній, якими надано відповідну інформацію та презентаційні матеріали.

5. На Дніпровській водопровідній станції, яка забезпечує питною водою третину споживачів Києва, розпочалися роботи з будівництва цеху виробництва діоксиду хлору. Орієнтовний строк переходу на нову технологію  - кінець літа 2019 року.

 

РОЗДІЛ 8. Перспективи розвитку

Гео-інформаційна система (ГІС)

-        Проведення інвентаризації мереж

-        Розрахунки навантажень при проектуванні, уникнення помилок і оптимізація витрат на будівництво та ремонт

-        Контроль швидкості потоків

-        Оцінювання позаштатних ситуацій

Електронний документообіг

- Управління діловодством

- Електронне погодження договорів

- Електронне погодження переліків боржників на відключення

- Інтеграція з корпоративним сайтом по зверненням громадян

Облік енергоресурсів

- Контроль питомих витрат електроенергії (інтегровано зі SCADA)

- Облік часу напрацювання насосних агрегатів (інтегровано зі SCADA)

- Прогнозування потреби в коагулянтах, природному газі

“Перспективи розвитку” в частині роботи Розрахункового департаменту  (станом на 2019 рік)

1. У зв’язку з набуттям чинності з 01.05.2019 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Товариство у річний термін має змінити договірні відносини з більше ніж 1,1 млн. клієнтів.

Також розпочати роботу за моделями відносин із споживачами, що не мають чинних аналогів у Товаристві, зокрема це: застосування нових видів платежів (абонплати та плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж), а також початок діяльності в новій сфері – обслуговування внутрішньобудинкових мереж в житлових будинках.

2. Початок застосування з 01.05.2019 підзаконних актів до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

2.1. Нові принципи розподілу послуг між споживачами в будинку викликають ризики несприйняття у клієнтів, через залежність принципів розподілу, від даних що не може мати клієнт, а Товариство, із об’єктивних причин, не може перевірити або отримати (не має доступу до інформації, або не вівся відповідний облік). Внаслідок цього можливий перехідний період самоорганізації мешканців будинку, що зможуть зібрати необхідні дані та надати їх Товариству, а Товариство провести велику кількість перерахунків після отримання відповідних документів від споживачів.

2.2. Затвердження у м. Києві розміру внесків на обслуговування, заміну та встановлення загальнобудинкових лічильників холодної води призведе по появи нового виду платежу та відносин між постачальником та споживачем, а також до необхідності вести особливий облік витрат за цими статтями. Вказані виклики вимагають від Товариства створення нової облікової системи та залучення додаткового персоналу для роботи із внесками.

3. Підвищення рівня сервісу (розробка електронних і дистанційних систем обслуговування та знімання показань лічильників), що має надаватись клієнтам – фізичним та юридичним особам. Необхідність цього напрямку розвитку викликана необхідністю підвищення загального рівня сервісу, клієнтоорієнтованості та конкурентоздатності Товариства, використання передових практик та технологій, збільшення ефективності роботи та здешевленням собівартості. Зокрема такі виклики виходять із норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з якими співвласники багатоквартирного будинку можуть обрати Товариство виконавцем послуг або самостійно обслуговувати себе, та відмовитись від послуг, які зараз надає Товариство.

4. Відкриття нового центру обслуговування споживачів за адресою: вул. Академіка Туполєва 19 а.

 

РОЗДІЛ 9. Корпоративне управління

Органами управління Товариства є:

-  Загальні збори акціонерів

-  Наглядова рада

-  Правління

Повноваження органів управління визначаються чинним законодавством України.

Річні загальні збори акціонерів Товариства скликаються раз на рік, як того вимагає чинне законодавство України.

У разі потреби Товариством або акціонерами Товариства можуть скликатись позачергові збори акціонерів Товариства.

У 2018 році річні загальні збори акціонерів відбулись 27 квітня.

Порядок денний містив обов’язкові до розгляду питання та питання внесення змін та доповнень до Статуту Товариства:

  1. Обрання лічильної комісії та затвердження регламенту проведення річних загальних зборів акціонерів Товариства.
  2. Розгляд звіту правління Товариства за 2017 рік, та прийняття рішення за наслідками його розгляду.
  3. Розгляд звіту Наглядової ради Товариства за 2017 рік, та прийняття рішення за наслідками його розгляду.
  4. Розгляд звіту Ревізійної комісії Товариства за 2017 рік, та прийняття рішення за наслідками його розгляду.
  5. Розгляд звіту зовнішнього аудиту Товариства за 2017 рік, та прийняття рішення за наслідками його розгляду.
  6. Затвердження річного звіту та фінансової звітності Товариства за 2017 рік, затвердження плати за користування майном, затвердження порядку розподілу прибутку Товариства за 2017 рік та визначення розміру річних дивідендів за 2017 рік.
  7. Про внесення (затвердження) змін та доповнень до Статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції.

Наглядова рада Товариства, складається з 3 осіб, які обрані на загальних зборах акціонерів Товариства.

Засідання Наглядової ради відбуваються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.

Правління Товариства є колегіальним виконавчим органом, кількісний та персональний склад якого визначається Наглядовою радою Товариства.

Засідання Правління відбуваються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.

Акціонерами (власниками іменних цінних паперів) Товариства є близько 5610 осіб, у переважній більшості – фізичних осіб.

Структура акціонерів Товариства та їх часток в акціонерному капіталі наведена нижче на схемі та діаграмі:

 

ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» (03327664, Україна)

ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг»

(34239322, Україна)

Територіальна громада міста Києва – керуючий рахунком Департамент комунальної власності міста Києва КМДА

(19020407, Україна)

5606 мінорітарних власників, в основному діючих та колишніх працівників ПрАТ «АК «Київводоканал» та/або їх спадкоємців, а також викуплені емітентом цінні папери на рахунку в НДУ.

25,46%

67,0%

7,54%